1. Вид та назва регуляторного акта
Постанова Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 року № 483 «Про затвердження форм типових рішень про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» (далі – Постанова).
2. Виконавець заходів з відстеження
Державна податкова служба України.
3. Цілі прийняття акта
Метою Постанови є забезпечення реалізації норм абзацу четвертого п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266, абзаців другого та третього п. 284.1 ст. 284 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), згідно з яким рішення органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів (далі – Рішення) приймаються за типовою формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України.
4. Строк виконання заходів з відстеження
Січень – липень 2021 року.
5. Тип відстеження
Періодичне.
6. Методи одержання результатів відстеження
Одержання результатів періодичного відстеження результативності постанови проводилося методом статистичного аналізу та соціологічного опитування.
7. Дані та припущення, на основі яких відстежувалася результативність, а також способи одержання даних
У формах типових рішень, затверджених Постановою, застосовані офіційні класифікатори, затверджені для землі та нерухомого майна, а саме Класифікація видів цільового призначення земель, затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року № 1011/18306 (зі змінами), Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, затверджений наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17 серпня 2000 року № 507).
Запровадження уніфікованої типової форми Рішень забезпечило єдиний підхід до встановлення податкових ставок, що вважається важливим в умовах значної чисельності органів місцевого самоврядування в Україні.
Дані щодо результативності регуляторного акта отримано шляхом проведення соціологічного опитування працівників регіональних органів Державної податкової служби під час адміністрування податку на майно в частині земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та щодо використання отриманої інформації при здійсненні документальних перевірок.
Під час відстеження за основу взято випадки використання органами місцевого самоврядування при прийнятті Рішень затверджених типових форм.
8. Кількісні та якісні значення показників результативності акта
Типова форма застосовується у 82 відсотках випадків прийняття Рішень.
Застосування типових форм для встановлення податкових ставок зменшило кількість звернень платників податків з питання правильності застосування ставок.
Кількісні та якісні значення показників результативності регуляторного акта у 2021 році виконані на підставі результатів опитування працівників регіональних органів Державної податкової служби, які позитивно оцінили положення регуляторного акта.
Запровадження уніфікованої типової форми Рішень та єдиного підходу до встановлення податкових ставок спростило процедуру прийняття Рішень, а також спростило користування Рішеннями при складанні податкової звітності платниками податків, забезпечило прозорість контроля за правильністю виконання Рішень як з боку органів місцевого самоврядування, так і з боку контролюючих органів.
Разом з цим зазначаємо, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» абзац четвертий п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 та абзац другий п. 284.1 ст. 284 Кодексу виключені.
Проте ДПС вважає Постанову актуальною та здійснює заходи щодо внесення змін до п. 12.3 ст. 12 Кодексу.
Протягом звітного періоду отримані зауваження до Постанови від Асоціації міст України з дорученнями Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля: від 03.03.2021 № 9255/1/1-21 (вх. ДПС № 269/3 від 04.03.2021) до листа Асоціації міст України від 24.02.2021 № 5-09/21, від 31.05.2021 № 27011/1/1-21 (вх. ДПС № 758/3 від 31.05.2021) до листа Асоціації міст України від 24.05.2021 № 5-330/21. У листах ДПС від 18.03.2021 № 648/4/99-00-04-01-03-04, від 14.06.2021 № 1440/4/99-00-04-01-03-04 визначена позиція ДПС щодо актуальності Постанови.
Крім цього, така позиція ДПС щодо актуальності Постанови визначена під час розгляду проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 р. № 483», наданого на розгляд Міністерством фінансів України листами від 12.02.2021 № 11230-02-5/4531 (вх. ДПС № 225/4 від 16.02.2021), від 15.04.2021 № 11230-02-62/12373 (вх. ДПС № 547/4 від 16.04.2021), та зазначена у листах від 25.02.2021 № 455/4/99-00-04-01-03-04, від 19.04.2021 № 930/4/99-00-04-01-03-04.
9. Оцінка результатів реалізації регуляторного акта та ступеня досягнення визначених цілей
У зв’язку з прийняттям Постанови прийнята Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2020 року № 1330 «Про затвердження Порядку та форм надання контролюючим органам в електронному вигляді інформації щодо ставок та податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів» (далі – Постанова № 1330). Вона має інше змістовне навантаження, ніж Постанова, оскільки остання затверджує форму прийняття рішень органами місцевого самоврядування, а Постанова № 1330 – на виконання вимог п.п. 12.3.3 п. 12.3 ст. 12 Кодексу запроваджує обмін інформацією з органами місцевого самоврядування в частині ставок місцевих податків і зборів у електронному вигляді та визначає форми такого обміну інформацією.
Порівняльний аналіз оцінки реалізації регуляторного акта та ступеня досягнення цілей свідчить, що соціально-економічні наслідки дії Постанови є позитивними, оскільки прийняття Постанови надає змогу отримувати повну інформацію стосовно ставок.
Дія Постанови стосується органів місцевого самоврядування, які приймають рішення про встановлення місцевих податків і зборів, а також платників земельного податку та податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які при складанні податкової звітності та розрахунків податкових зобов’язань користуються цими рішеннями.
Постанова не зачіпає і не впливає на інтереси інших суб’єктів господарювання – платників податків, тому не може порушувати або упереджувати їх законні інтереси у сфері господарювання, а також не може чинити вплив на ведення їх господарської діяльності.
Результати періодичного відстеження регуляторного акта свідчать, що Постанова має високий ступінь досягнення визначених цілей, результати реалізації його положень мають позитивну динаміку.
Крім цього, зазначаємо, що на теперішній час в Україні рішення органів місцевого самоврядування як складова податкового законодавства, знаходяться у стадії приведення їх у відповідність до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року №№ 707-р – 730-р про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад областей. Зокрема для цілей справляння місцевих податків і зборів у 2022 році у 2021 році рішення про встановлення місцевих податків і зборів мають прийматися представницькими органами новостворених територіальних громад.
З огляду на зазначене ДПС вважає Постанову актуальною.
За результатами проведеного відстеження можна зробити висновок, що цілей прийняття регуляторного акта досягнуто.
В. о. Голови
Державної податкової служби України Євген ОЛЕЙНІКОВ